рудизна
РУДИ́ЗНА, и, ж.
Абстр. ім. до руди́й.
Трава лиш сива, Та степові запилені квітки, Та рудизна потрісканої глини, Та гори напівголі віддалік (М. Рильський);
Воно [марево] вливається в вилинялу рудизну вибалків і царин (В. Логвиненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рудизна — руди́зна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рудизна — -и, ж. Абстр. ім. до рудий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рудизна — РУДИ́ЗНА, и, ж. Абстр. ім. до руди́й. Трава лиш сива, Та степові запилені квітки, Та рудизна потрісканої глини, Та гори напівголі віддалік (Рильський, Зим. записи, 1964, 50); Воно [марево] вливається в вилинялу рудизну вибалків і царин (Логв., Давні рани, 1961, 130). Словник української мови в 11 томах