1. Словник української мови в 11 томах

рудизна

РУДИ́ЗНА, и, ж. Абстр. ім. до руди́й.

Трава лиш сива, Та степові запилені квітки, Та рудизна потрісканої глини, Та гори напівголі віддалік (Рильський, Зим. записи, 1964, 50);

Воно [марево] вливається в вилинялу рудизну вибалків і царин (Логв., Давні рани, 1961, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудизна — руди́зна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рудизна — -и, ж. Абстр. ім. до рудий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рудизна — РУДИ́ЗНА, и, ж. Абстр. ім. до руди́й. Трава лиш сива, Та степові запилені квітки, Та рудизна потрісканої глини, Та гори напівголі віддалік (М. Рильський); Воно [марево] вливається в вилинялу рудизну вибалків і царин (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах