рукавець

РУКАВЕ́ЦЬ, вця́, ч.

1. Зменш.-пестл. до рука́в.

Наділа [Дарка] Юзине убрання, насилу насунувши вузенькі рукавця блузки поверх широких рукавів (Леся Українка);

Рукавці річки вузенькі, як протоптані в осоці тінисті стежки (С. Тудор);

Я ішов по дну яру і зазиряв у кожен рукавець, розшукуючи Суничну галявину (В. Дрозд).

2. заст. Торбинка.

Із глибини своєї скрині вона видобула спорий рукавець зі срібними талярами (І. Франко);

Дуже захворіла сестра Марія, простудилась, злягла і не встає. Кликали ворожку, хоч і не помоглося, а рукавець борошна віддай (П. Колесник);

Параска вхопила рукавець із сушнею і тінню майнула під вікном (В. Дрозд).