рушничник

РУШНИ́ЧНИК, а, ч., іст.

Майстер, який виготовляв рушниці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рушничник — рушни́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рушничник — -а, ч., іст. Майстер, який виготовляв рушниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рушничник — РУШНИ́ЧНИК, а, ч., іст. Майстер, який виготовляв рушниці. Словник української мови в 11 томах