рушничний
РУШНИ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до рушни́ця.
Юрині пальці аж терпнуть – так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Ю. Смолич);
Десь на заграву пожежі завалували собаки й пролунали кілька рушничних пострілів (І. Багряний);
Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли (Ю. Бедзик);
Від дев'ятої години вранці ворог почав сильним рушничним вогнем обстрілювати наші позиції (із журн.);
// Признач. для змазування рушниці.
Рушничне мастило.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рушничний — рушни́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- рушничний — -а, -е. Прикм. до рушниця. || Признач. для змащення рушниці. Рушничне мастило. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рушничний — РУШНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рушни́ця. Юрині пальці аж терпнуть — так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Смолич, II, 1958, 45); Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101); // Признач. для змазування рушниці. Рушничне мастило. Словник української мови в 11 томах