1. Словник української мови в 11 томах

рушничний

РУШНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рушни́ця.

Юрині пальці аж терпнуть — так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Смолич, II, 1958, 45);

Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101);

// Признач. для змазування рушниці.

Рушничне мастило.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рушничний — рушни́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рушничний — -а, -е. Прикм. до рушниця. || Признач. для змащення рушниці. Рушничне мастило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рушничний — РУШНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рушни́ця. Юрині пальці аж терпнуть – так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Ю. Смолич); Десь на заграву пожежі завалували собаки й пролунали кілька рушничних пострілів (І. Словник української мови у 20 томах