рушничник
РУШНИ́ЧНИК, а, ч., іст. Майстер, який виготовляв рушниці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
рушничник —
рушни́чник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
рушничник —
-а, ч., іст. Майстер, який виготовляв рушниці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рушничник —
РУШНИ́ЧНИК, а, ч., іст. Майстер, який виготовляв рушниці.
Словник української мови у 20 томах