рушничний
рушни́чний
-а, -е.
Прикм. до рушниця.
|| Признач. для змащення рушниці. Рушничне мастило.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рушничний — рушни́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- рушничний — РУШНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рушни́ця. Юрині пальці аж терпнуть – так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Ю. Смолич); Десь на заграву пожежі завалували собаки й пролунали кілька рушничних пострілів (І. Словник української мови у 20 томах
- рушничний — РУШНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рушни́ця. Юрині пальці аж терпнуть — так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Смолич, II, 1958, 45); Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101); // Признач. для змазування рушниці. Рушничне мастило. Словник української мови в 11 томах