рушничний

рушни́чний

-а, -е.

Прикм. до рушниця.

|| Признач. для змащення рушниці. Рушничне мастило.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рушничний — рушни́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рушничний — РУШНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рушни́ця. Юрині пальці аж терпнуть – так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Ю. Смолич); Десь на заграву пожежі завалували собаки й пролунали кілька рушничних пострілів (І. Словник української мови у 20 томах
  3. рушничний — РУШНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рушни́ця. Юрині пальці аж терпнуть — так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Смолич, II, 1958, 45); Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101); // Признач. для змазування рушниці. Рушничне мастило. Словник української мови в 11 томах