рятунок
РЯТУ́НОК, нку, ч.
1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися.
2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища.
[Прісцілла:] Я піду туди. Як не врятую [громаду], то загину вкупі! Прощай, Руфіне .. [Руфін:] Стій! Стривай, Прісцілло! Рятунок є (Леся Українка);
Він хотів жити, він шукав рятунку, й тому спробував захищатись (С. Скляренко);
// Те, що звільняє, захищає від чого-небудь.
Навіть те тяжке, прикре спання по обіді вважав [Славко] тепер за рятунок від душевної муки (Л. Мартович);
Зимою Гавриловим дітям тільки й рятунок від простуди, що парене молоко з лоєм (Григорій Тютюнник);
// Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник.
[Максим:] Ось є наш рятунок – ся дівчина мила. Без неї б нас нині вже могила вкрила! (І. Франко).
3. рел. Звільнення від гріхів, від вічних мук у потойбічному житті.
[Єпископ:] Ми дбаємо про тебе по-братерськи, душі твоїй рятунок дати хочем (Леся Українка);
Подивився старий і на дружину, і на свічку, поставлену на рятунок його душі, та й пішов з Морозенком у степи розшукувати пана (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- рятунок — ряту́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рятунок — Порятунок, жм. зарятунок, ок. вирятовання, (душі) спасіння; (з біди) вихід; ФР. поміч. Словник синонімів Караванського
- рятунок — див. порятунок Словник синонімів Вусика
- рятунок — [р'атунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
- рятунок — -нку, ч. 1》 розм. Дія за знач. рятувати і рятуватися. 2》 Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. || Те, що звільняє, захищає від чого-небудь. || Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. 3》 рел. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рятунок — Не порятує, хоч гинь. Нарікання на самолюба. Рятуй, як кричить, бо пропаде, то змовчить. Рятуй поки пора, бо згине нерятований. Рятунок вчас, проганяє смерть від нас. Дана поміч в час, охороняє нас від смерти. Хто годен, рятувати повинен. У кого є сила, той не повинен відмовлятись від помочі. Приповідки або українсько-народня філософія
- рятунок — ПОРЯТУ́НОК (уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі тощо), РЯТУ́НОК розм., ПОРЯТІ́ВЛЯ розм., ЗАРЯТУ́НОК розм., СПАСІ́ННЯ розм. Надія на порятунок повертала сили знеможеним людям (О. Словник синонімів української мови
- рятунок — Ряту́нок, -нку, -нкові, в -нку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рятунок — РЯТУ́НОК, нку, ч. 1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. [Прісцілла:] Я піду туди. Як не врятую [громаду], то загину вкупі! Прощай, Руфіне.. [Руфін:] Стій!... Словник української мови в 11 томах
- рятунок — Рятунок, -нку м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. Н. Вол. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131. Словник української мови Грінченка