рятівний
РЯТІВНИ́Й, а́, е́.
1. Те саме, що рятува́льний.
Розсікаючи хвилі, швидко мчав до баркаса рятівний катер (А. Шиян);
Хлопчик цупко вчепився в кинутий йому рятівний круг (Ю. Мокрієв).
2. Який дає, приносить рятунок або сприяє рятунку.
Ззаду заговорив кулемет. Кущі попереду здалися Варварі рятівним, недосяжним укриттям (Л. Первомайський);
Він подав своєчасно рапорт. Цього рятівного папірця підшили до справи як доказ його юридичної невинуватості (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рятівний — рятівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- рятівний — (круг) рятувальний, рятунковий; (засіб) рятівничий; (- ідею) спасенний. Словник синонімів Караванського
- рятівний — [р'ат'іўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- рятівний — -а, -е. 1》 Те саме, що рятувальний. Рятівний пояс. 2》 Який дає, приносить рятунок або сприяє рятунку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рятівний — РЯТІВНИ́Й (який дає, приносить рятунок або сприяє рятункові), РЯТІВНИ́ЧИЙ. Василь Васильович... відчув укол, рятівна рідина влилась під шкіру, і йому стало легше (Л. Дмитерко); Прохор виринув попереду, одрізавши йому шлях до рятівничого берега (А. Шиян). Словник синонімів української мови
- рятівний — РЯТІВНИ́Й, а́, е́. 1. Те саме, що рятува́льний. Розсікаючи хвилі, швидко мчав до баркаса рятівний катер (Шиян, Переможці, 1950, 60); Хлопчик цупко вчепився в кинутий йому рятівний круг (Мокр., Слід.., 1969, 32). ∆ Рятівни́й по́яс див. по́яс. Словник української мови в 11 томах