рятівничий
РЯТІВНИ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що рятівни́й 2.
Прохор виринув попереду, одрізавши йому [Карпові] шлях до рятівничого берега (А. Шиян);
Інженер зорганізував рятівничу команду з дачників .. Віддавши відповідні розпорядження, кинувся сам у вогонь – рятувати машини (В. Гжицький);
– Жити? Обов'язково, аякже! – вдався хірург до своєї звичайної рятівничої брехні й, бачачи, що Орлюк вже помирає, що йому лишилось якихось кілька хвилин життя, відійшов до другого пораненого, не призначивши йому навіть перев'язки (О. Довженко);
* У порівн. Ще більший сміх. Сміх з дотепу, сміх – як рятівниче радісне виборсування з-під смертельної млості (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рятівничий — рятівни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- рятівничий — -а, -е. Те саме, що рятівний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рятівничий — РЯТІВНИ́Й (який дає, приносить рятунок або сприяє рятункові), РЯТІВНИ́ЧИЙ. Василь Васильович... відчув укол, рятівна рідина влилась під шкіру, і йому стало легше (Л. Дмитерко); Прохор виринув попереду, одрізавши йому шлях до рятівничого берега (А. Шиян). Словник синонімів української мови
- рятівничий — РЯТІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що рятівни́й 2. Прохор виринув попереду, одрізавши йому [Карпові] шлях до рятівничого берега (Шиян, Баланда, 1957, 153); Інженер зорганізував рятівничу команду з дачників.. Словник української мови в 11 томах