1. Словник української мови в 11 томах

рятівничий

РЯТІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що рятівни́й 2.

Прохор виринув попереду, одрізавши йому [Карпові] шлях до рятівничого берега (Шиян, Баланда, 1957, 153);

Інженер зорганізував рятівничу команду з дачників.. Віддавши відповідні розпорядження, кинувся сам у вогонь — рятувати машини (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 309).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рятівничий — рятівни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рятівничий — -а, -е. Те саме, що рятівний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рятівничий — РЯТІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що рятівни́й 2. Прохор виринув попереду, одрізавши йому [Карпові] шлях до рятівничого берега (А. Шиян); Інженер зорганізував рятівничу команду з дачників .. Словник української мови у 20 томах
  4. рятівничий — РЯТІВНИ́Й (який дає, приносить рятунок або сприяє рятункові), РЯТІВНИ́ЧИЙ. Василь Васильович... відчув укол, рятівна рідина влилась під шкіру, і йому стало легше (Л. Дмитерко); Прохор виринув попереду, одрізавши йому шлях до рятівничого берега (А. Шиян). Словник синонімів української мови