рідкий

РІДКИ́Й, а, е.

1. Який перебуває в стані рідини.

Багато речовин, які ми звичайно бачимо твердими, рідкими або газоподібними, при зміні температури переходять в інший стан (з навч. літ.);

Рідким називається тіло, що не має певної форми, а набирає форми посудини, в якій воно знаходиться, зберігаючи при цьому свій об'єм (з навч. літ.);

Іоніти застосовують .. для виділення рідких металів з гірських порід (з наук.-попул. літ.).

2. Позбавлений достатнього вмісту чого-небудь у якійсь рідині; негустий.

– Борщ зварила добре, а каша вийшла трохи рідка, – сказала Кайдашиха й почала знов навчати Мотрю (І. Нечуй-Левицький);

На командний пункт поверталася [Шура] стомлена, вся в глині, бо хоч у піхотинських траншеях і були настелені дошки.., проте рідке болото чвиркало крізь них до самих колін (О. Гончар);

Для млинчиків приготовляють рідке тісто, до складу якого входить борошно, молоко, яйця, сіль (з наук.-попул. літ.);

– На доброму харчі по три відрі [відра] молока дають [корови]! – І не рідке? – Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж, хоч пальцями колупай (М. Стельмах).

3. Розташований, розміщений неблизько або нещільно один до одного (про однорідні предмети).

П'яна сльоза зволожила рідкі вії (М. Стельмах);

Дівчина поволі спускалася крутим косогором поміж рідкими соснами та кленами (В. Козаченко);

Коли він розтуляв губи, видно було його рідкі й гострі зуби (З. Тулуб);

// Який складається з неблизько або нещільно розташованих, розміщених один до одного однорідних предметів чи деталей.

О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (І. Нечуй-Левицький);

І сниться їй сон .. Бачить вона гору високу, покриту рідким лісом (Панас Мирний);

Назустріч Чернишеві скакав на баскому коні якийсь піхотинець у розстебнутій шинелі, без пілотки, з рідкою сірою борідкою віником (О. Гончар);

// Негусто зітканий, сплетений.

Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу, .. обтикані зверху якимись цяцьками (І. Нечуй-Левицький);

// Розташований на значній віддалі один від одного.

На вулиці тихо та глухо; рідкі ліхтарні жовтіють у темноті мутними кружалами, а кругом їх чорна безодня буяє (Панас Мирний);

Замість біленьких чепурних полтавських сіл пішли інші, рідкі, степові селища (О. Гончар);

// Який є, буває в невеликій кількості.

Прибувши до нас в континентальний клімат, відразу, звичайно, зачахла [яблуня] на морозі і ледве плодоносила – плоди рідкі, дрібні (О. Довженко).

4. Який буває, трапляється і т. ін. нечасто.

– От нежданий Гість рідкий і дорогий! (І. Франко);

То була розкішна рожева чайка, – рідкий і жаданий птах Півночі (М. Трублаїні);

Вони йшли садовою доріжкою назустріч один одному, .. стримуючи найскладніше душевне хвилювання, що супроводить рідкі зустрічі людей виняткових (О. Довженко);

Найбільш раділа біднота рідкій нагоді на три дні забути про голод (З. Тулуб).

5. Який повторюється, відбувається, буває і т. ін. через певні проміжки часу.

Посипались рідкі краплі дощу, великі, як лісові горіхи, важкі, як розтоплене оливо, а потім одразу полив дощ як з відра (І. Нечуй-Левицький);

По рідкій стрілянині він визначив, де розташовані німці (Григорій Тютюнник);

Стомлений дорогою, Юрко уже засинав, як з другої кімнати почулося рідке схлипування (С. Чорнобривець).

6. Ненасичений, розріджений (про млу, туман і т. ін.).

На білий іній, на вбрання святкове Заноситься рідка холодна мла (М. Зеров);

Рідкий туман піднявся над річкою врівень з нижнім гіллям дерев (Л. Смілянський).

7. Який не відзначається звучністю (про голос, звуки).

Зачиняє [Лукаш] двері зсередини і рідким голосом наказує дядькам: – А тепер беріть що-небудь... (М. Стельмах).

8. Позбавлений інтенсивності, яскравості (про світло і т. ін.).

Прочинилися двері, смуга рідкого світла лягла на поріг, і командир ескадрону пірнув у хату (Л. Первомайський);

В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння і торкнулося масної землі (В. Логвиненко).