1. Словник української мови у 20 томах

ріжниця

РІЖНИ́ЦЯ, і, ж., діал.

Разниця (див. різни́ця¹).

Ріжниця поміж чоловічим і жіночим кожухом буває хіба що тільки в кольорі та й то не завжди (О. Воропай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріжниця — Ріжни́ця. Різниця. Не уймаючи о. Боканче заслуг на тім поли, скажемо заразом, що треба вміти найти ріжницю поміж дійстною заслугою а тим, що єсть обов'язком кождого сьвященника. Українська літературна мова на Буковині
  2. ріжниця — -і, ж., заст. Те саме, що різниця I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ріжниця — ріжни́ця різниця (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ріжниця — Ріжни́ця і різни́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ріжниця — Ріжни́ця, -ці ж. Разница. Г. Барв. 226. Словник української мови Грінченка