ріжок

РІЖО́К, жка́, ч.

1. мн. рі́жки. Зменш.-пестл. до ріг 1.

Цікаво підняли [кози] ріжки і дивляться в мряку, наче крізь неї щось бачать, і так бадьоро трясуться у них тоненькі борідки... (М. Коцюбинський);

Теля розігналось і стукнуло міцним лобом, над яким виступали вже чималі ріжки, велику круглу макітру (О. Донченко).

2. мн. ріжки́. Зменш.-пестл. до ріг 4–6.

Перед ним унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (Олесь Досвітній);

Від клуні поспішав палій. Не думаючи нічого, він подерся по ріжку комори під стріху і вмочив запаленого сірника в сухий околот покрівлі. Червоненькі лишаї слалися по околоті на горище, тріщали спечені павуки та пурхали з гнізд поперелякувані горобці (Іван Ле);

Ярема засунув руку за пазуху, дістав вузлика, швидко розгорнув його, тримаючи хустку за ріжок, війнув нею над снігом (П. Загребельний);

Хмари розсунулись, і ріжок місяця освітив ліс блідим молочним сяйвом (А. Хижняк).

3. мн. ріжки́. Духовий музичний або сигнальний інструмент у вигляді труби з розширеним кінцем.

За ворітьми заграв ріжок різким, голосним тоном, заграла скрипка (І. Нечуй-Левицький).

4. мн. ріжки́. Назва різних, схожих формою на ріг (у 1 знач.) виробів для зберігання тютюну, пороху та інших, перев. сипких речовин.

Дід Онисько нюхав табаку з ріжка і хвилинку щось думав собі (П. Козланюк);

В руці в нього довга ґирлиґа, на шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем, ріжки з перепаленим синім каменем і дьогтем-первачком – мастити рани худобі та собі (М. Стельмах);

// розм. Магазин ручного кулемета або автомата у формі рога для патронів.

– Хто набиває мій диск? – гукає боєць пораненим, які, хто лише міг, набивали ріжки й диски (О. Гончар);

Автоматні ріжки, набиті патронами, буденно виглядали у Воронцова з-за обох халяв (О. Гончар).

5. мн. ріжки́. Наповнений фарбою волячий або який-небудь інший ріг із вставленим у тонкий кінець пером для розмальовування посуду.

У майстерні батька оволоділа Павлина мистецтвом формування на гончарському крузі та розпису ріжком (з наук. літ.);

Поки посуд ще трохи сирий, майстри розмальовують його за допомогою простого ріжка, зробленого з рогу корови (із журн.).

6. мн. ріжки́. Частина предмета або весь предмет, схожий формою на ріг (у 1 знач.); використовується як пристосування для чого-небудь.

Далеко-далеко на ріжку в карантинній пристані тихо повертався ліхтар на маяку, кидаючи на море .. то ясно-червоний, то зелений, то синій, то жовтий світ (І. Нечуй-Левицький);

Коваль передав Марті трубку, та поклала її на ріжки апарата (В. Собко).

7. мн. ріжки́. Солодка булочка або інші які-небудь ласощі, подібні формою до рога (у 1 знач.).

От до неї [чоловік]: “Чого тобі бажається? кажи”. Тут вона [жінка] й почне вигадувати: і медяничків, і ріжків, і мочених кисличок (Г. Квітка-Основ'яненко).

8. мн. ріжки́. Гострий кінець вил.

9. мн. ріжки́, рідко. Освітлювальний пристрій у вигляді ковпачка або короткої трубки з розширеним кінцем.

Внизу за парапетом бульвару, з садка .. заблищали газові ріжки (І. Нечуй-Левицький).

10. тільки мн. ріжки́, рідко. Певним способом заплетені коси.

Отака й то дівчина була, що побігла через подвір'я шлею боронити: просто в спідниці, в сорочці з виложистим коміром з шляркою, і заплетена в ріжки (А. Свидницький).

11. тільки мн. ріжки́, бот. Паразитичний грибок на злакових культурах (житі і рідше пшениці), що містить у собі отруйну речовину; використовується в медицині.

Ріжки дуже отруйний для тварин і людей грибок, який паразитує на злаках (з навч. літ.);

Ріжки відомі медицині здавна. Препарати, одержані з цього грибка, знижують кров'яний тиск, розширяють судини, уповільнюють скорочення серцевого м'яза та гладкої мускулатури (з наук.-попул. літ.);

// Хвороба злакових рослин, спричинювана паразитичним грибком, що перетворює зерна в колосі на наріст чорно-фіолетового кольору.

Ріжки – усім відоме захворювання злаків, яке полягає в тому, що в колосках замість насіння утворюються щільні, досить великі фіолетові склероції гриба (з наук. літ.);

Ріжки на зернових культурах значно знижують урожай (з наук. літ.).

12. тільки мн. ріжки́. Плід ріжкового дерева.

Рудий .. Тур дав їй ще й кілька чудових царгородських ріжків, яких вона зроду не бачила (С. Скляренко);

На смак ріжки нагадують ізюм з ароматом рому. З кожного дорослого дерева збирають до 40 кілограмів таких ріжків (з газ.).

(1) Пасту́ший ріжо́к – народний духовий дерев'яний музичний інструмент.

З глибоких долин чути звук пастушого ріжка (І. Нечуй-Левицький).

△ (2) Англі́йський ріжо́к – альтовий гобой.

Вельми контрастною [у Четвертій симфонії Б. Лятошинського] є поява ліричної, задумливої теми – соло англійського ріжка (із журн.).