ріжок

Ріжо́к, -жка́, в ріжку́; -жки́, -жкі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріжок — РІЖО́К, жка́, ч. 1. мн. рі́жки. Зменш.-пестл. до ріг 1. Цікаво підняли [кози] ріжки і дивляться в мряку, наче крізь неї щось бачать, і так бадьоро трясуться у них тоненькі борідки... (М. Словник української мови у 20 томах
  2. ріжок — ріжо́к 1 іменник чоловічого роду у тварин ріжо́к 2 іменник чоловічого роду трубка; зовнішній кут чого-небудь Орфографічний словник української мови
  3. ріжок — -жка, ч. 1》 мн. ріжки. Зменш.-пестл. до ріг 1). 2》 мн. ріжки. Зменш.-пестл. до ріг 4-6). 3》 мн. ріжки. Духовий музичний або сигнальний інструмент у вигляді труби з розширеним кінцем. Англійський ріжок — альтовий гобой. 4》 мн. ріжки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ріжок — I [р'іжок] -жка, м. (на) -жку, мн. -жкие, -жк'іў два р'іжки (у тварин) II [р'іжок] -жка, м. (на) -жку, мн. -жки, -жк'іў (трубка; зовнішній кут чого-небудь) Орфоепічний словник української мови
  5. ріжок — 1. Частина назви різних духових інструментів (напр., англійський ріжок). 2. Російський народний духовий інструмент — дере-в'яна чи берестяна трубка з розтрубом. 3. Словник-довідник музичних термінів
  6. ріжок — РІЖО́К, жка́, ч. 1. мн. рі́жки. Зменш.-пестл. до ріг 1. Цікаво підняли [кози] ріжки і дивляться в мряку, наче крізь неї щось бачать, і так бадьоро трясуться у них тоненькі борідки… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. ріжок — СУРМА́ (сигнальний духовий музичний інструмент), ТРУБА́, ГОРН, РІЖО́К (різновиди сурми). Козацькі сурми грали до бою (Я. Качура); Рано військо знялось, .. Жде хоробро, от-от загукає труба, — Не на жарт закипить навкруги боротьба (П. Словник синонімів української мови
  8. ріжок — Ріжок, -жка м. 1) ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Грин. І. 148. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35. У місяця молодика гострі ріжки. Грин. 1. 254. Не варт, і ріжка табаки. Ном. Словник української мови Грінченка