різниця

РІЗНИ́ЦЯ¹, і, ж.

1. Несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь.

Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (М. Коцюбинський);

Вони обидва були такі вже старі, що важко було розпізнати, хто з них вчений, хто чорнороб. Час немов стер з них всі подробиці побутової різниці (О. Довженко);

Ще чіткіше давала себе знати різниця між обома сестрами: неврівноважена, вертка Зоня завжди мала “когось”, хто коло неї упадав, .. в той час коли їй, Катерині, майже не траплялось щось подібне (Ірина Вільде);

// Невідповідність між чим-небудь.

Хитрий чумак вів подвійну торгівлю: і рибою, і грішми, граючи на різниці внутрішніх цін між золотом і паперовими знаками (М. Стельмах);

// Розмежування, розрізнення чого-небудь.

Усі, без різниці національності, скуплюють свої сили, щоб звалити спільного ворога (М. Коцюбинський).

2. Результат арифметичної дії віднімання.

Число, яке дістаємо після віднімання, називається різницею (з навч. літ.);

// чого, в чому. Числова відмінність між двома якими-небудь порівнюваними величинами.

Різниця в видатках буде невелика, рублів на 10, а се дурниця (М. Коцюбинський);

Для [виникнення] вітру необхідно, щоб створилась різниця в атмосферному тиску (з навч. літ.).

○ (1) З тіє́ю ті́льки (лише́) різни́цею, що, у знач. спол. – про щось одне, що відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось.

Його куля теж поцілила в коло з позначкою – і, з тією тільки різницею, що у Павла ліворуч від центра, а в нього праворуч (І. Багмут).

△ (2) Різни́ця потенціа́лів – енергетична характеристика силового поля.

Через те, що кремній .. має здатність пропускати електрони тільки в одному напрямі, між боками пластинки виникає різниця потенціалів (з наук.-попул. літ.).

◇ (3) Вели́ка різни́ця – зовсім інша справа.

– Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра [їхати]? Тепер день дорожчий року. – Велика різниця. Завтра я їду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах);

(4) Яка різни́ця? – уживається для підкреслення відсутності розмежування, розрізнення чого-небудь; абсолютно все одно.

– Ну, хай я після певних видозмін стану якою-небудь іншою молекулою, хай уже не буду Григорієм Мамайчуком, а буду, скажімо, кавуном або динею... – Або будяком, – пирскає одна з дівчат. – Або й будяком, яка різниця? (О. Гончар).

РІЗНИ́ЦЯ², і, ж.

1. Приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо; бойня.

Лемішка випасував на степах товар до різниць, а Леміщиха закуповувала садки (І. Нечуй-Левицький);

Петру мотає головою, мов той бик, якого ведуть до різниці (М. Чабанівський).

2. заст. М'ясна крамниця.

Мій батько мав свою різницю і продавав м'ясо (І. Нечуй-Левицький);

– А що ж, пане, та ж ви вчора Місто будували: Тут стояли дві різниці (С. Руданський).