1. Великий тлумачний словник сучасної мови

різниця

різни́ця

I -і, ж.

1》 Несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь.

|| Невідповідність між чим-небудь.

|| Розмежування, розрізнення чого-небудь.

Різниця потенціалів — енергетична характеристика силового поля.

Тільки й різниці, що — про щось одне, що відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось.

2》 Результат арифметичної дії віднімання.

|| чого, в чому. Числова відмінність між двома якими-небудь порівнюваними величинами. Курсова різниця валюти.

II -і, ж.

1》 Приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо; бойня.

2》 заст. М'ясна крамниця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різниця — різни́ця 1 іменник жіночого роду несхожість різни́ця 2 іменник жіночого роду бойня Орфографічний словник української мови
  2. різниця — РІЗНИЦЯ – РИЗНИЦЯ Різниця. 1. Несхожість, відмінність у чомусь, між чимсь, кимсь: різниця в поглядах, різниця між братами. 2. Результат математичної дії віднімання. Ризниця. Приміщення при церкві для зберігання риз та іншого церковного майна. Літературне слововживання
  3. різниця — 1. несхожість, відмінність, різність; (цін) невідповідність; (поглядів) розбіжність; (із сл. без) розрізнення, розмежування; МАТ. остача, решта, результат віднімання; (між дебетом і кредитом) ек. сальдо; 2. ревище, сов. бойня. Словник синонімів Караванського
  4. різниця — 1. ріжниця 2. див. бойня, скотобойня Словник чужослів Павло Штепа
  5. різниця — РІЗНИ́ЦЯ¹, і, ж. 1. Несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь. Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (М. Словник української мови у 20 томах
  6. різниця — вели́ка різни́ця. Зовсім інша справа. — Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра (їхати)? Тепер день дорожчий року. — Велика різниця. Завтра я їду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах). яка різни́ця?... Фразеологічний словник української мови
  7. різниця — РІЗНИ́ЦЯ мат. (результат віднімання), ОСТА́ЧА. БО́ЙНЯ (приміщення або підприємство для забою худоби), РІЗНИ́ЦЯ. У гори із Львова та Самбора наїжджали купці, за безцінь скуповували у селян худобу й великими гуртами спроваджували на бойню (С. Словник синонімів української мови
  8. різниця — Ріжни́ця і різни́ця, -ці, -цею різни́ця, -ці, -цею (від різни́тися); краще вживати ріжни́ця різни́ця, -ці, -цею або різни́ці, -ни́ць (де ріжуть худобу) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. різниця — РІЗНИ́ЦЯ¹, і, ж. 1. Несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь. Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (Коцюб. Словник української мови в 11 томах