різниця
РІЗНИ́ЦЯ¹, і, ж.
1. Несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь.
Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (Коцюб., II, 1955, 135);
Вони обидва були такі вже старі, що важко було розпізнати, хто з них вчений, хто чорнороб. Час немов стер з них всі подробиці побутової різниці (Довж., І, 1958, 494);
Ще чіткіше давала себе знати різниця між обома сестрами: неврівноважена, вертка Зоня завжди мала «когось», хто коло неї упадав,.. в той час коли їй, Катерині, майже не траплялось щось подібне (Вільде, Сестри.., 1958, 507);
// Невідповідність між чим-небудь.
Хитрий чумак вів подвійну торгівлю: і рибою, і грішми, граючи на різниці внутрішніх цін між золотом і паперовими знаками (Стельмах, І, 1962, 234);
Все більші маси некваліфікованих робітників і службовців стануть кваліфікованими, а зменшення різниці в рівні кваліфікації і продуктивності праці супроводитиметься послідовним скороченням відмінностей в рівні оплати (Програма КПРС, 1961, 80);
// Розмежування, розрізнення чого-небудь.
Усі, без різниці національності, скуплюють свої сили, щоб звалити спільного ворога (Коцюб., III, 1956, 283);
В нас нема різниці. Нація в нас кожна рівна (Тич., І, 1957, 197).
∆ Різни́ця потенціа́лів — енергетична характеристика силового поля.
Через те, що кремній.. має здатність пропускати електрони тільки в одному напрямі, між боками пластинки виникає різниця потенціалів (Наука.., 8, 1958, 14).
◊ Вели́ка різни́ця — зовсім інша справа.
— Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра [їхати]? Тепер день дорожчий року. — Велика різниця. Завтра я іду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (Стельмах, II, 1962, 137);
Ті́льки й різни́ці, що; З тіє́ю ті́льки (лише́) різни́цею, що — про щось одне, що відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось.
Оксен Гамалія ні дать ні взять у свого батька вдався. Тільки й різниці, що батько рудий, а син темно-русий (Тют., Вир, 1964, 21);
Його куля теж поцілила в коло з позначкою — І, з тією тільки різницею, що у Павла ліворуч від центра, а в нього праворуч (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 35);
Яка́ різни́ця? — хіба не все одно? хіба не однаково?
— Ну, хай я після певних видозмін стану якою-небудь іншою молекулою, хай уже не буду Григорієм Мамайчуком, а буду, скажімо, кавуном або динею… — Або будяком, — пирскає одна з дівчат. — Або й будяком, яка різниця? (Гончар, Тронка, 1963, 118).
2. Результат арифметичної дії віднімання.
Число, яке дістаємо після віднімання, називається різницею (Арифм., 1956, 18);
// чого, в чому. Числова відмінність між двома якими-небудь порівнюваними величинами.
Різниця в видатках буде невелика, рублів на 10, а се дурниця (Коцюб., III, 1956, 414);
Для [виникнення] вітру необхідно, щоб створилась різниця в атмосферному тиску (Фіз. геогр., 1956, 86).
РІЗНИ́ЦЯ², і, ж.
1. Приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м’ясо; бойня.
Лемішка випасував на степах товар до різниць, а Леміщиха закуповувала садки (Н.-Лев., І, 1956, 172);
Петру мотає головою, мов той бик, якого ведуть до різниці (Чаб., Балкан. весна, 1960, 74).
2. заст. М’ясна крамниця.
Мій батько мав свою різницю і продавав м’ясо (Н.-Лев., IV, 1956, 311);
— А що ж, пане, та ж ви вчора Місто будували: Тут стояли дві різниці (Рудан., Тв., 1956, 122).
Значення в інших словниках
- різниця — різни́ця 1 іменник жіночого роду несхожість різни́ця 2 іменник жіночого роду бойня Орфографічний словник української мови
- різниця — РІЗНИЦЯ – РИЗНИЦЯ Різниця. 1. Несхожість, відмінність у чомусь, між чимсь, кимсь: різниця в поглядах, різниця між братами. 2. Результат математичної дії віднімання. Ризниця. Приміщення при церкві для зберігання риз та іншого церковного майна. Літературне слововживання
- різниця — 1. несхожість, відмінність, різність; (цін) невідповідність; (поглядів) розбіжність; (із сл. без) розрізнення, розмежування; МАТ. остача, решта, результат віднімання; (між дебетом і кредитом) ек. сальдо; 2. ревище, сов. бойня. Словник синонімів Караванського
- різниця — I -і, ж. 1》 Несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь. || Невідповідність між чим-небудь. || Розмежування, розрізнення чого-небудь. Різниця потенціалів — енергетична характеристика силового поля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різниця — 1. ріжниця 2. див. бойня, скотобойня Словник чужослів Павло Штепа
- різниця — РІЗНИ́ЦЯ¹, і, ж. 1. Несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь. Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (М. Словник української мови у 20 томах
- різниця — вели́ка різни́ця. Зовсім інша справа. — Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра (їхати)? Тепер день дорожчий року. — Велика різниця. Завтра я їду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах). яка різни́ця?... Фразеологічний словник української мови
- різниця — РІЗНИ́ЦЯ мат. (результат віднімання), ОСТА́ЧА. БО́ЙНЯ (приміщення або підприємство для забою худоби), РІЗНИ́ЦЯ. У гори із Львова та Самбора наїжджали купці, за безцінь скуповували у селян худобу й великими гуртами спроваджували на бойню (С. Словник синонімів української мови
- різниця — Ріжни́ця і різни́ця, -ці, -цею різни́ця, -ці, -цею (від різни́тися); краще вживати ріжни́ця різни́ця, -ці, -цею або різни́ці, -ни́ць (де ріжуть худобу) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)