різьбитися

РІЗЬБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. різьбля́ться; недок.

1. Проступати, окреслюватися, вимальовуватися на чому-небудь.

Степові могили різьбляться на сірому передсвітанковому небі (Ю. Яновський);

В стороні від дороги лежав несхожений сніг і дорога різьбилася чорною смугою на білому (Л. Первомайський);

В нього на грудях виблискував страшно перев'яззю взятий Ремінь, весь в золоті, й тонко різьбились по нім візерунки (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

2. Пас. до різьби́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me