різьблений

РІ́ЗЬБЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до різьби́ти.

Ну й гарні ж київські парки .. Розкішні, неповторні, мов різьблені рукою талановитого майстра (Л. Дмитерко);

Я, пісні сповнений, не надивлюсь на них, на їхні профілі, мов різьблені з металу (В. Сосюра);

* Образно. З рядків, різьблених геніальними майстрами слова, поставала велич волелюбного народу, багатство притаманних йому творчих сил, героїзм (Я. Гримайло);

// у знач. прикм.

На головній алеї струнка вулиця з яблунь, огороджена різьбленими ґратиками (В. Кучер);

Барвні зображення богів гарно поєднувалися з різьбленими (П. Загребельний);

Особливий інтерес мають художні вироби з бивня мамонта – скульптурні фігурки і браслети, прикрашені різьбленим орнаментом (з наук. літ.);

І як приємно зустріти цілу вулицю, поспіль забудовану новими хатами, і зайти у високі двері через різьблений ґанок (Ю. Яновський);

Вони увійшли до великої кімнати з старовинними литовськими меблями з різьбленого нефарбованого дерева (П. Загребельний).

2. у знач. прикм. З різкими лініями, чітко, ясно окреслений, вималюваний.

Мов піраміди, вигнались ялини, до хмар знялись їх різьблені вершини (І. Гончаренко);

У Кардаша калатало серце, коли він дивився на два-три перших різьблених листочки, що тремтіли при землі (С. Журахович).