1. Словник української мови у 20 томах

різьбити

РІЗЬБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. різьбля́ть; недок., що і без прям. дод.

1. Наносити малюнок, візерунок різцем на який-небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням.

Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (О. Ільченко);

Ще юнаком Прокіп разом з батьком різьбив наличники вікон до сільських хат (з наук. літ.).

2. Вирізуючи, ріжучи, створювати скульптурне зображення з якого-небудь, перев. твердого матеріалу.

У галузі дерев'яної скульптури успішно працюють лемківські майстри .. Вони різьблять птахів, звірів, часто звертаються також до сюжетних композицій з життя верховинців (з наук. літ.);

[Меценат:] Боги мої! Ви подивіться, друзі! Се ж тая мармурова Терпсихора, що я купив учора від Федона!.. (До Неріси). Він різьбив із тебе? (Леся Українка);

– Перед вами – дві корови, теля і постать доярки; це зображення взято із камінного саркофага єгипетської принцеси Кауіт. П'ять тисячоліть тому цю урочисту прикрасу різьбив, може, найкращий скульптор країни (І. Волошин);

* Образно. Спогади з такою ясністю різьбили, карбували минуле, наче воно стояло перед ним, як цей глухий осінній вечір... (М. Стельмах);

// Обробляти поверхню твердого матеріалу, створюючи яке-небудь зображення.

– Хіба ви знаєте, як різьбити дерево? – питаю я. – Звичайно, знаю. На острові Пао я часто тільки цим і займався. Коли моя мала поїде було до сусіднього острова, я сиджу і вирізую з .. кореня її обличчя і тіло (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різьбити — (наносити візерунки на чомусь твердому) вирізьблювати, (на дереві) вирізати, (на дуже твердому) карбувати, (тонкий візерунок) мережати. Словник синонімів Полюги
  2. різьбити — різьби́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. різьбити — див. різати Словник синонімів Вусика
  4. різьбити — [р'із'битие] -бл'у, -биш, -биемо, -биете, р'із'бл'ат'; нак. -би, -б'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. різьбити — -блю, -биш; мн. різьблять; недок., перех. і без додатка. 1》 Наносити малюнок, візерунок різцем на який-небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням. 2》 Вирізуючи, ріжучи, створювати скульптурне зображення з якого-небудь, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. різьбити — РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. різьбити — Різьби́ти, -блю́, -би́ш, -бля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. різьбити — РІЗЬБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. різьбля́ть; недок., перех. і без додатка. 1. Наносити малюнок, візерунок різцем на який-небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням. Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (Ільч. Словник української мови в 11 томах