1. Великий тлумачний словник сучасної мови

різьбити

різьби́ти

-блю, -биш; мн. різьблять; недок., перех. і без додатка.

1》 Наносити малюнок, візерунок різцем на який-небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням.

2》 Вирізуючи, ріжучи, створювати скульптурне зображення з якого-небудь, перев. твердого, матеріалу.

|| Обробляти поверхню твердого матеріалу, створюючи яке-небудь зображення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різьбити — (наносити візерунки на чомусь твердому) вирізьблювати, (на дереві) вирізати, (на дуже твердому) карбувати, (тонкий візерунок) мережати. Словник синонімів Полюги
  2. різьбити — різьби́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. різьбити — див. різати Словник синонімів Вусика
  4. різьбити — [р'із'битие] -бл'у, -биш, -биемо, -биете, р'із'бл'ат'; нак. -би, -б'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. різьбити — РІЗЬБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. різьбля́ть; недок., що і без прям. дод. 1. Наносити малюнок, візерунок різцем на який-небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням. Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (О. Словник української мови у 20 томах
  6. різьбити — РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. різьбити — Різьби́ти, -блю́, -би́ш, -бля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. різьбити — РІЗЬБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. різьбля́ть; недок., перех. і без додатка. 1. Наносити малюнок, візерунок різцем на який-небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням. Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (Ільч. Словник української мови в 11 томах