самодостатньо
САМОДОСТА́ТНЬО.
Присл. до самодоста́тній.
Чи не є причиною невдач багатьох авторів статей і рецензій те, що вони розглядають твір самодостатньо, не помічають, що він є лише струмком у загальному літературному потоці (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самодостатньо — самодоста́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- самодостатньо — Присл. до самодостатній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самодостатньо — САМОДОСТА́ТНЬО. Присл. до самодоста́тній. Чи не є причиною невдач багатьох авторів статей і рецензій те, що вони розглядають твір самодостатньо, не помічають, що він є лише струмком у загальному літературному потоці (Вітч., 4, 1963, 121). Словник української мови в 11 томах