1. Словник української мови в 11 томах

самодостатньо

САМОДОСТА́ТНЬО. Присл. до самодоста́тній.

Чи не є причиною невдач багатьох авторів статей і рецензій те, що вони розглядають твір самодостатньо, не помічають, що він є лише струмком у загальному літературному потоці (Вітч., 4, 1963, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самодостатньо — самодоста́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. самодостатньо — Присл. до самодостатній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самодостатньо — САМОДОСТА́ТНЬО. Присл. до самодоста́тній. Чи не є причиною невдач багатьох авторів статей і рецензій те, що вони розглядають твір самодостатньо, не помічають, що він є лише струмком у загальному літературному потоці (із журн.). Словник української мови у 20 томах