саможертва
САМОЖЕ́РТВА, и, ж.
Те саме, що самопоже́ртва.
Чим більш о. Василь одпихав її від себе, тим з більшою саможертвою вона присвячувала йому свій час, свої сили (М. Коцюбинський);
З чисто материнською саможертвою говорила [мати]: “Забудь мене, мій сину... Забудь і йди туди, де ти потрібний!” (Г. Хоткевич);
Бажав [Іван] іти до науки, знання, праці, боротьби, хотів саможертви (А. Крушельницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саможертва — саможе́ртва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- саможертва — -и, ж. Те саме, що самопожертва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саможертва — САМОПОЖЕ́РТВА (жертвування собою, своїми інтересами заради блага інших), САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, САМОЖЕ́РТВА, ЖЕ́РТВА, САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, САМОПОСВЯ́ТА, ПОСВЯ́ТА діал., ПОСВЯ́ЧЕННЯ діал. Словник синонімів української мови
- саможертва — САМОЖЕ́РТВА, и, ж. Те саме, що самопоже́ртва. Чим більш о. Василь одпихав її від себе, тим з більшою саможертвою вона присвячувала йому свій час, свої сили (Коцюб. Словник української мови в 11 томах