саможертва
САМОПОЖЕ́РТВА (жертвування собою, своїми інтересами заради блага інших), САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, САМОЖЕ́РТВА, ЖЕ́РТВА, САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, САМОПОСВЯ́ТА, ПОСВЯ́ТА діал., ПОСВЯ́ЧЕННЯ діал. Самопожертва в ім'я прогресу людства; — Ти рисуєшся, — враз вигукнула Ніна, — бо... бо це нікому не потрібна жертва! (О. Донченко); Материнське серце і почуття! Які ви недосяжні для холодного розуму! Які ви бездонні у своїй людській доброті, шляхетності, самопосвяті! (з газети).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саможертва — саможе́ртва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- саможертва — -и, ж. Те саме, що самопожертва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саможертва — САМОЖЕ́РТВА, и, ж. Те саме, що самопоже́ртва. Чим більш о. Василь одпихав її від себе, тим з більшою саможертвою вона присвячувала йому свій час, свої сили (М. Коцюбинський); З чисто материнською саможертвою говорила [мати]: “Забудь мене, мій сину... Словник української мови у 20 томах
- саможертва — САМОЖЕ́РТВА, и, ж. Те саме, що самопоже́ртва. Чим більш о. Василь одпихав її від себе, тим з більшою саможертвою вона присвячувала йому свій час, свої сили (Коцюб. Словник української мови в 11 томах