саможертва

САМОПОЖЕ́РТВА (жертвування собою, своїми інтересами заради блага інших), САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, САМОЖЕ́РТВА, ЖЕ́РТВА, САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, САМОПОСВЯ́ТА, ПОСВЯ́ТА діал., ПОСВЯ́ЧЕННЯ діал. Самопожертва в ім'я прогресу людства; — Ти рисуєшся, — враз вигукнула Ніна, — бо... бо це нікому не потрібна жертва! (О. Донченко); Материнське серце і почуття! Які ви недосяжні для холодного розуму! Які ви бездонні у своїй людській доброті, шляхетності, самопосвяті! (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саможертва — саможе́ртва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. саможертва — -и, ж. Те саме, що самопожертва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саможертва — САМОЖЕ́РТВА, и, ж. Те саме, що самопоже́ртва. Чим більш о. Василь одпихав її від себе, тим з більшою саможертвою вона присвячувала йому свій час, свої сили (М. Коцюбинський); З чисто материнською саможертвою говорила [мати]: “Забудь мене, мій сину... Словник української мови у 20 томах
  4. саможертва — САМОЖЕ́РТВА, и, ж. Те саме, що самопоже́ртва. Чим більш о. Василь одпихав її від себе, тим з більшою саможертвою вона присвячувала йому свій час, свої сили (Коцюб. Словник української мови в 11 томах