саможертовний
САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. — сповнений самовідданості), САМОЖЕРТО́ВНИЙ, ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, ЖЕРТО́ВНИЙ, САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, САМОЗРЕ́ЧНИЙ, ЖЕ́РТВЕННИЙ поет. (сповнений самовідданості, самозречення). Самовідданий борець за незалежність країни; Самовіддана праця; Передові представники народів світу знали про благородну, подвижницьку працю Івана Франка (П. Тичина); Тема жертовної материнської, взагалі батьківської любові виникає (у Стефаника) в життєвому сплетінні з іншими темами (з журналу); Жертовне служіння народові; Потім уже пережите немов захльоснуло її — спогад про трагічне повстання.. і жертвенний подвиг обманутих і наперед приречених людей (С. Журахович).
Значення в інших словниках
- саможертовний — саможерто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- саможертовний — -а, -е. 1》 Здатний пожертвувати собою, власними інтересами заради інших людей. 2》 Сповнений самопожертви (про дії, вчинки). Великий тлумачний словник сучасної мови
- саможертовний — САМОЖЕРТО́ВНИЙ, а, е. 1. Здатний пожертвувати собою, своїми власними інтересами для блага інших. Саможертовна людина. 2. Сповнений самопожертви (про дії, вчинки). Словник української мови у 20 томах
- саможертовний — САМОЖЕРТО́ВНИЙ, а, е. 1. Здатний пожертвувати собою, своїми власними інтересами для блага інших. Саможертовна людина. 2. Сповнений самопожертви (про дії, вчинки). Словник української мови в 11 томах