самозвеличення
САМОЗВЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с.
Звеличення себе, своїх достоїнств, заслуг.
Виступаючи перед бійцями, він [замполіт] навчився підшукувати гарні звучні слова. Але не було в тих словах ні фальші, ні самозвеличення (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самозвеличення — самозвели́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самозвеличення — -я, с. Дія за знач. саозвеличуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самозвеличення — САМОЗВЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с. Звеличення себе, своїх достоїнств, заслуг. Виступаючи перед бійцями, він [замполіт] навчився підшукувати гарні звучні слова. Але не було в тих словах ні фальші, ні самозвеличення (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 105). Словник української мови в 11 томах