самочинний
САМОЧИ́ННИЙ, а, е.
1. Який робиться, учиняється самовільно, незаконно.
Якщо житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно зведені або зводяться на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил, то вони вважаються самочинним будівництвом (з газ.);
Самочинний виступ.
2. Який здійснюється за власним почином, за власною ініціативою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самочинний — самочи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- самочинний — -а, -е. 1》 Який робиться, учиняється самовільно, незаконно. Самочинний виступ. 2》 Який здійснюється за власним почином, за власною ініціативою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самочинний — САМОЧИ́ННИЙ (який робиться, здійснюється без дозволу, незаконно), САМОВІ́ЛЬНИЙ, САМОПРА́ВНИЙ. Самочинні реквізиції та конфіскації; Через кілька днів.. говорили про самовільну подорож Гриші до Одеси (Л. Смілянський). Словник синонімів української мови
- самочинний — САМОЧИ́ННИЙ, а, е. 1. Який робиться, учиняється самовільно, незаконно. Самочинний виступ. 2. Який здійснюється за власним почином, за власною ініціативою. Словник української мови в 11 томах