самітність

САМІ́ТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. самі́тни́й.

Дерева ронять лист: Дерева од самітності вмирають (В. Коротич);

Незлюбило її життя з самого початку. В сирітство кинуло .. І мужа нелюбимого дало і самітність бездітну... (Г. Хоткевич);

Дожидалася його самітна тарілка, а хазяйка, зітхаючи на сю самітність, несла горщечок до плити (Дніпрова Чайка);

Почуття самітності відходило, і він уже пізнав біля себе людей з такими ж болями, як і в нього (М. Хвильовий);

* Образно. І лиш коли згадував гори, дику самітність віддалених пустель, згадував, як звук киненого каменя здається громом і гасне. Таке знав у ній, у цій бездонно-глибокій, віками накопиченій тишині (Г. Хоткевич).