санки
СА́НКИ див. санки́.
САНКИ́, но́к, рідше СА́НКИ, нок, мн.
1. Те саме, що са́ни.
Коники несли санки по гладенькій, як скло, дорозі (І. Нечуй-Левицький);
Панотець чорною квочкою вмощується в задку санок, вузькобородий фурман поперед нього виглядає миршавим (М. Стельмах);
Колись-то запряже [телятко] бичка І привезе гостинців санки: І маслечка, і молочка, Або ще й сиру і сметанки (Л. Глібов).
2. Маленькі сани для катання малечі, спускання з гір, перевезення невеликого вантажу вручну і т. ін.
Рубін сів у Володьки за спиною, санки рушили вниз (І. Сенченко);
Влітку постачали [лісові робітники] базар грибами, ожиною, свербивусом. А взимку запрягались у ручні санки і возили собі дрова з лісу (М. Томчаній);
[Каленик:] Нічого більш не зробиш, треба платить! Любиш, каже, кататься – люби й санки возить! (І. Карпенко-Карий).
3. гірн., заст. Спеціальні ящики, якими відтягували вугілля із забою у головний штрек.
Саночник так спритно навантажує свої санки, що в мене виникає сумнів: а чи ж є в нього хребет? (Я. Качура).
Значення в інших словниках
- санки — са́нки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- санки — санок, мн. 1》 Те саме, що сани. 2》 Маленькі сани для катання малечі, спускання з гір, перевезення невеликого вантажу вручну і т. ін. 3》 гірн., заст. Спеціальні ящики, якими відтягували вугілля із забою у головний штрек. Великий тлумачний словник сучасної мови
- санки — СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком)... Словник синонімів української мови
- санки — Са́нки́, са́но́к, са́нка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- санки — СА́НКИ див. санки́. САНКИ́, но́к, рідше СА́НКИ, нок, мн. 1. Те саме, що са́ни. Коники несли санки по гладенькій, як скло, дорозі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- санки — Са́ни, -не́й ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. см. санка. Словник української мови Грінченка