1. Великий тлумачний словник сучасної мови

санки

са́нки

санок, мн.

1》 Те саме, що сани.

2》 Маленькі сани для катання малечі, спускання з гір, перевезення невеликого вантажу вручну і т. ін.

3》 гірн., заст. Спеціальні ящики, якими відтягували вугілля із забою у головний штрек.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. санки — са́нки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. санки — СА́НКИ див. санки́. САНКИ́, но́к, рідше СА́НКИ, нок, мн. 1. Те саме, що са́ни. Коники несли санки по гладенькій, як скло, дорозі (І. Словник української мови у 20 томах
  3. санки — СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком)... Словник синонімів української мови
  4. санки — Са́нки́, са́но́к, са́нка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. санки — СА́НКИ див. санки́. САНКИ́, но́к, рідше СА́НКИ, нок, мн. 1. Те саме, що са́ни. Коники несли санки по гладенькій, як скло, дорозі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. санки — Са́ни, -не́й ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. см. санка. Словник української мови Грінченка