свавільний
СВАВІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний.
Вона безжурна... свавільна, тут і там на відвідинах забавляється (О. Кобилянська);
О. Телесницький .. раз у раз жалувався на нас, що ми ліниві, .. свавільні і що без бійки не можна собі з нами дати ради (І. Франко);
Характером своїм свавільна Орина немало попсувала крові батькам (М. Стельмах);
* Образно. Ніхто не відає, куди нас кинуть свавільні хвилі (Леся Українка);
Навколо гуло, гуркотіло, гриміло, ніби сварилися між собою хмари, гори і свавільні вітри (О. Іваненко);
// Власт. такій людині.
Безкарна, свавільна поведінка пана, хазяїна над безправним сільським людом, давно тривожила серце юнакові (К. Гордієнко);
Обра́зи не пробачать [Гамалії], з двох слів у бійку лізуть, є щось дике і свавільне у їх характері, тигряча кров тече по їхніх жилах (Григорій Тютюнник);
// Який виражає свавілля.
Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні (В. Симоненко);
// Здійснюваний без дозволу, на власний розсуд, без достатніх підстав.
Чи потребує ж особливого роз'яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша .. зовсім не має на меті зневаги поета? (Леся Українка);
Перечитайте думу пізнішого часу, скажімо, про Хмельницького і Барабаша або про смерть Хмельницького, і ви, якщо не звертати уваги на історичні неточності, на свавільні зближення далеких по часу подій і т. ін., здивовані будете тверезо-реалістичним тоном розповіді (М. Рильський);
// Який розвивається, відбувається безконтрольно, стихійно.
Нелегко було спрямовувати свавільну течію зборів (С. Журахович).
2. Який суперечить установленим законам, позбавлений справедливості; беззаконний.
Коцюбинський допомагає революційним гурткам, організовує страйк службовців проти свавільних дій царської поліції (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- свавільний — (який проявляє самочинство) розгнузданий, тиранічний. Словник синонімів Полюги
- свавільний — сваві́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- свавільний — Самоправний, самочинний, самовільний, самовладний, юр. беззаконний; (- манери) безпардонний, розгнузданий; Р. безконтрольний, стихійний; п! ТИРАНІЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
- свавільний — див. жорстокий; непокірний Словник синонімів Вусика
- свавільний — -а, -е. 1》 Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. || Власт. такій людині. || Який виражає свавілля. || Здійснюваний без дозволу, на власний розсуд, без достатніх підстав. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свавільний — СВАВІ́ЛЬНИЙ (який проявляє чи в якому проявляється свавілля), РОЗГНУ́ЗДАНИЙ, ДЕСПОТИ́ЧНИЙ, ТИРАНІ́ЧНИЙ. Чоловіки, вийшовши з діброви, ..дивились на той дурницький бенкет свавільної гулячої шляхти (І. Словник синонімів української мови
- свавільний — Сваві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- свавільний — СВАВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. Вона безжурна… свавільна, тут і там на відвідинах забавляється (Коб., II, 1956, 294); О. Телесницький.. раз у раз жалувався на нас, що ми ліниві, .. Словник української мови в 11 томах
- свавільний — Свавільний, -а, -е Своевольный, самовольный. Лебед. у. Чуб. I. 164. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене. н. п. Словник української мови Грінченка