свавільний
сваві́льний
-а, -е.
1》 Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний.
|| Власт. такій людині.
|| Який виражає свавілля.
|| Здійснюваний без дозволу, на власний розсуд, без достатніх підстав.
|| Який розвивається, відбувається безконтрольно, стихійно.
2》 Який суперечить установленим законам, позбавлений справедливості; беззаконний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свавільний — (який проявляє самочинство) розгнузданий, тиранічний. Словник синонімів Полюги
- свавільний — сваві́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- свавільний — Самоправний, самочинний, самовільний, самовладний, юр. беззаконний; (- манери) безпардонний, розгнузданий; Р. безконтрольний, стихійний; п! ТИРАНІЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
- свавільний — див. жорстокий; непокірний Словник синонімів Вусика
- свавільний — СВАВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. Вона безжурна... свавільна, тут і там на відвідинах забавляється (О. Кобилянська); О. Телесницький .. раз у раз жалувався на нас, що ми ліниві, .. Словник української мови у 20 томах
- свавільний — СВАВІ́ЛЬНИЙ (який проявляє чи в якому проявляється свавілля), РОЗГНУ́ЗДАНИЙ, ДЕСПОТИ́ЧНИЙ, ТИРАНІ́ЧНИЙ. Чоловіки, вийшовши з діброви, ..дивились на той дурницький бенкет свавільної гулячої шляхти (І. Словник синонімів української мови
- свавільний — Сваві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- свавільний — СВАВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. Вона безжурна… свавільна, тут і там на відвідинах забавляється (Коб., II, 1956, 294); О. Телесницький.. раз у раз жалувався на нас, що ми ліниві, .. Словник української мови в 11 томах
- свавільний — Свавільний, -а, -е Своевольный, самовольный. Лебед. у. Чуб. I. 164. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене. н. п. Словник української мови Грінченка