1. Словник української мови у 20 томах

сволок

СВО́ЛОК, а, ч.

Балка, яка підтримує стелю в будівлях.

Світлиця в Череваня була така ж, як і тепер буває в якого заможного козака .. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований; .. вирізано і хто світлицю збудовав [збудував], і якого року (П. Куліш);

Стара хата вже осіла .. Сволоки в низеньких кімнатках неначе понависали над головами гостей (І. Нечуй-Левицький);

За чотири дні і сохи встановили [майстри], і сволоки уклали (О. Донченко);

// Така балка як місце схову різних предметів.

На сволоці, мальованому жовтою та зеленою фарбою, лежать дві-три книжки (Г. Косинка);

Дівчина стала на полу, потяглася руками за сволок, де лежали її немудрі скарби (І. Цюпа);

Я прибіг додому, поліз на піч і сховав гвинтівку на сволок (П. Панч);

// Поперечна балка в деяких спорудах.

– І не встиг Григорій перехреститись удруге, як я вже був на сволоку [дзвіниці], де висіли дзвони (І. Микитенко).

(1) [До] сво́лока сяга́є; Під сво́лок хто – хтось дуже високий.

[Свашка Варка:] Старша дружка під сволок, З'їла калачів сорок (І. Нечуй-Левицький);

– Грізний, здоровий – до сволока головою сягає [дядько] (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сволок — сво́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сволок — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  3. сволок — -а, ч. Балка, яка підтримує стелю в будівлях. || Така балка, де є місце схову різних предметів. || Поперечна балка в деяких спорудах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сволок — СВО́ЛОК (балка, яка підтримує стелю в будівлях), ТРЯМ (ТРАМ) діал., ТРЯ́МО́К (ТРА́МОК) діал. Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (О. Гончар); Двоє кріпильників.. Словник синонімів української мови
  5. сволок — Сво́лок, сво́лока; -локи́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сволок — СВО́ЛОК, а, ч. Балка, яка підтримує стелю в будівлях. Світлиця в Череваня була така ж, як і тепер буває в якого заможного козака.. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований; ..вирізано і хто світлицю збудовав [збудував], і якого року (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. сволок — Головна балка під стелею у дерев'яній споруді, яка звичайно розміщувалася по поздовжній осі (поперечні сволоки в Карпатах називають образниками). Відігравала символічну захисну роль від блискавок, пожеж, внаслідок чого оздоблювалася різьбленими магічними знаками. Архітектура і монументальне мистецтво