1. Словник української мови в 11 томах

сволок

СВО́ЛОК, а, ч. Балка, яка підтримує стелю в будівлях.

Світлиця в Череваня була така ж, як і тепер буває в якого заможного козака.. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований; ..вирізано і хто світлицю збудовав [збудував], і якого року (П. Куліш, Вибр., 1969, 60);

Стара хата вже осіла.. Сволоки в низеньких кімнатках неначе понависали над головами гостей (Н.-Лев., VII, 1966, 98);

За чотири дні і сохи встановили [майстри], і сволоки уклали (Донч., IV, 1957, 259);

// Така балка як місце схову різних предметів.

На сволоці, мальованому жовтою та зеленою фарбою, лежать дві-три книжки (Кос., Новели, 1962, 74);

Дівчина стала на полу, потяглася руками за сволок, де лежали її немудрі скарби (Цюпа, Назустріч.., 1958, 88);

Я прибіг додому, поліз на піч і сховав гвинтівку на сволок (Панч, II, 1956, 488);

// Поперечна балка в деяких спорудах.

— І не встиг Григорій перехреститись удруге, як я вже був на сволоку [дзвіниці], де висіли дзвони (Мик., Кадильниця, 1959, 31).

Під сво́лок хто; [До] сво́лока сяга́є хто — хтось дуже високий.

[Свашка Варка:] Старша дружка під сволок, З’їла калачів сорок (Н.-Лев., II, 1956, 427);

— — Грізний, здоровий — до сволока головою сягає [дядько] (Стельмах, II, 1962, 405).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сволок — сво́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сволок — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  3. сволок — -а, ч. Балка, яка підтримує стелю в будівлях. || Така балка, де є місце схову різних предметів. || Поперечна балка в деяких спорудах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сволок — СВО́ЛОК, а, ч. Балка, яка підтримує стелю в будівлях. Світлиця в Череваня була така ж, як і тепер буває в якого заможного козака .. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований; .. вирізано і хто світлицю збудовав [збудував], і якого року (П. Словник української мови у 20 томах
  5. сволок — СВО́ЛОК (балка, яка підтримує стелю в будівлях), ТРЯМ (ТРАМ) діал., ТРЯ́МО́К (ТРА́МОК) діал. Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (О. Гончар); Двоє кріпильників.. Словник синонімів української мови
  6. сволок — Сво́лок, сво́лока; -локи́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сволок — Головна балка під стелею у дерев'яній споруді, яка звичайно розміщувалася по поздовжній осі (поперечні сволоки в Карпатах називають образниками). Відігравала символічну захисну роль від блискавок, пожеж, внаслідок чого оздоблювалася різьбленими магічними знаками. Архітектура і монументальне мистецтво