сворінь

Значення в інших словниках

1. сворінь — сво́рінь іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
2. сворінь — -рня, ч., діал. Шворінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сворінь — Сво́рінь, -реня. див. шво́рінь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сворінь — СВО́РІНЬ, рня, ч., діал. Шворінь. Під ударом бича сива так шарпнула,.. що сворінь вихопився з гряділя і теліжки відскочили від плуга (Мак., Вибр., 1954, 164). Словник української мови в 11 томах
5. сворінь — Сворінь, -ня м. 1) Шворень. Kolb. І. 67. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 16. 3) Часть самотоки. Шух. I. 150. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. см. керма. Шух. І. 181. о) Часть п'їл. см. п'їла. Шух. І. 254. Словник української мови Грінченка