свято

СВЯ́ТО¹, а, с.

1. День або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати.

На вулиці свято – У вікнах дівчата з хлопцями заводськими ще й за рученьки взялись (М. Хвильовий);

// Відзначуваний звичаєм або церквою день на честь якої-небудь події чи святого.

– Я бував у вас у будень, а тепер неділя, ще й свято... (І. Нечуй-Левицький);

У великі свята, от як на Різдво або на Пасху, стріляли [з гармат] (Панас Мирний);

Вишнівчани працювали нехотя, по неділях і по релігійних святах на роботу не виходили (Григорій Тютюнник);

// мн. Кілька неробочих днів підряд з нагоди таких урочистостей; протилежне будні.

От сих різдвяних свят, на самої Меланки, Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать (Є. Гребінка);

– Ви, як я бачу, людина старого стилю, хоч на літа й молоді. В вас, бачу, є ще й якісь будні й свята (І. Нечуй-Левицький);

// розм. Неділя.

Фудульна Палагна, що звикла шість день на тиждень робити і тільки в свято одпочивала, .. сердито дорікала за його примхи (М. Коцюбинський).

2. у знач. присл. свята́ми. У святкові дні.

В театр-оперу .. наші ходили святами чотири рази (Леся Українка);

Святами, коли люди мають вільний день, у палаті Коцюбинського особливо людно і шумно (Л. Смілянський).

3. Урочистості, влаштовані з якої-небудь нагоди.

Хтось прислав мені вирізки з львівських газет про свято Котляревського (М. Коцюбинський);

Та от багряною рукою Світанок з ранішніх долин Виводить з сонцем за собою Веселе свято іменин (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

Хто не чув її голосистих пісень на весіллях та артільних святах? Хто не кликав її у куми? (Григорій Тютюнник);

Єдиний, хто сьогодні не брав участі в спортивному святі був Гена Буткевич (О. Гончар);

Свято врожаю;

* У порівн. Я весну зустрічаю знов, як свято (П. Дорошко).

4. Важлива, радісна, приємна подія, а також день, коли вона сталася.

[Річард:] Се, Джонатане, маю справжнє свято! Дивись, яку я глину тут знайшов! (Леся Українка);

Це було святом для всіх, для всього Петербурга! Щепкін приїхав на гастролі в Александринський театр! (О. Іваненко);

// чого, перен. Бурхливий вияв, буяння чого-небудь.

Свято барв.

5. перен. Почуття приємності, радості, піднесення.

Для Марусі все стало іншим доокола. І гори, і небо, і люди. Свято було. Синь глибоких проваль на далекім верху радісно сміялася до Марусі (Г. Хоткевич);

– Гов, гов, бики! – зупиняє худобину Євдоким і виходить з борозни поважний, із святом на всьому зарослому обличчі (М. Стельмах).

(1) Зеле́ні свя́та́ (святки́), церк. – одне з свят православної церкви, яке відзначається на п'ятдесятий день після Великодня і супроводжується прибиранням хати всередині і зовні зеленню.

[Ганна:] Ми збираємося з свекрухою перед зеленими святами у Київ, на прощу... (М. Кропивницький);

Раз перед зеленими святками Кайдаш послав Лавріна до млина (І. Нечуй-Левицький);

* У порівн. Підходжу до подвір'я, а там усе так прибрано, мов на зелені свята (М. Стельмах);

Клеча́на (клеча́льна) неді́ля <�Клеча́ні свя́та́> див. неді́ля;

(2) Нерухо́ме церко́вне свя́то – церковне свято, що має сталу дату святкування; Пе́рше (свя́то Пе́ршого) тра́вня див. пе́рший;

(3) Різдвя́ні свя́та́ – Різдво.

Щороку на Різдвяні свята в Кухтиній хаті було урочисто, радісно, затишно і повно всяких смачних страв (А. Іщук);

(4) Рухо́ме церко́вне свя́то – церко́вне свя́то, яке не має сталої дати святкування;

(5) Хра́мове свя́то <�Хра́мовий пра́зник (день)> – місцеве церковне свято на честь того святого або релігійної події, в ім'я яких збудовано церкву в певному населеному пункті.

Храмовий день апостолів Петра і Павла в Печерських церквах був до того ж і днем народження Петра Конашевича Сагайдачного (Іван Ле);

Коли весілля справлялося, піч мала неабиякі турботи, коли храмове свято надходило, знову їй доводилось гріти черінь до червоного (Ю. Збанацький);

Дарма, що в батюшки сива борода, він і досі придивляється до молодиць, а в храмові празники везуть його додому, як останнього шевця, бо допивається до риз (М. Стельмах);

Навіть якби .. і не було б нас тут цього ранку, то здається, й тоді Романові яблука на стовпчиках неодмінно зачервоніли б: для когось поклав би... Чи для нас, чи для першого-лішпого, хто з'явиться тут у цей світлий храмовий день (О. Гончар);

(6) Церко́вне свя́то – день церковного року, богослужіння якого присвячене спогадові про якусь священу особу чи подію та їх прославлянню.

СВЯ́ТО².

Присл. до святи́й 2, 5.

[Йоганна:] Я ніколи не жила так чисто, так чесно, навіть свято, як сей рік (Леся Українка);

В вандрівці [мандрівці] жизні [життя] я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято (І. Франко);

На Україні є безліч живих пам'ятників, зв'язаних з ім'ям поета [Т. Шевченка]. Історичні дуби, липи, парки, долини, гори, урочища свято оберігаються народом, державою (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свято — свя́то 1 іменник середнього роду * Але: два, три, чотири свя́та свя́то 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. свято — Святкування, д. празник, (масове) фестиваль, (невелике) присвяток, ур. торжество; мн. святки; ЯК ПР. божественно і всі п. ф. від СВЯТИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. свято — див. свято церковне Словник церковно-обрядової термінології
  4. свято — Вихідний, неділя, празник, празничок (про незначне релігійне свято), святенько, святечко, святки, торжество, храм Фразеологічні синоніми: великоднє свято; зелені свята; неробочий день; новорічне свято; престольне свято; професійне свято... Словник синонімів Вусика
  5. свято — I -а, с. 1》 День або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати. || Відзначуваний звичаєм або церквою день на честь якої-небудь події чи святого. || мн. Кілька неробочих днів підряд з нагоди таких торжеств; прот. будні. || розм., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. свято — свято: ◊ свято оселе́дця ірон. зустріч приятелів під час посту: Одного разу перед Великоднем вони зібралися на “свято оселедця” й розповідали собі різні історії (Чайківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. свято — Громове свято. Так гуцули називають свято Ілиї 2-го серпня, буцім то святий Ілия завідує громами, як колись наш бог Перун. День свят, а тиждень заходу. Перед празниками приготовляються кілька днів скорше. Не велике свято, що в церкві дзвонять. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. свято — СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. свято — Свя́то, -та, -ту і -тові; свя́та, свят Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. свято — СВЯ́ТО¹, а, с. 1. День або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати. Ми святкували Жовтневе свято, Дощик холодний колов голками (Рильський, II, 1960, 5)... Словник української мови в 11 томах