1. Словник церковно-обрядової термінології

свято

свя́то

див. свято церковне

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свято — свя́то 1 іменник середнього роду * Але: два, три, чотири свя́та свя́то 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. свято — Святкування, д. празник, (масове) фестиваль, (невелике) присвяток, ур. торжество; мн. святки; ЯК ПР. божественно і всі п. ф. від СВЯТИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. свято — Вихідний, неділя, празник, празничок (про незначне релігійне свято), святенько, святечко, святки, торжество, храм Фразеологічні синоніми: великоднє свято; зелені свята; неробочий день; новорічне свято; престольне свято; професійне свято... Словник синонімів Вусика
  4. свято — I -а, с. 1》 День або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати. || Відзначуваний звичаєм або церквою день на честь якої-небудь події чи святого. || мн. Кілька неробочих днів підряд з нагоди таких торжеств; прот. будні. || розм., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. свято — СВЯ́ТО¹, а, с. 1. День або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати. На вулиці свято – У вікнах дівчата з хлопцями заводськими ще й за рученьки взялись (М. Словник української мови у 20 томах
  6. свято — свято: ◊ свято оселе́дця ірон. зустріч приятелів під час посту: Одного разу перед Великоднем вони зібралися на “свято оселедця” й розповідали собі різні історії (Чайківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. свято — Громове свято. Так гуцули називають свято Ілиї 2-го серпня, буцім то святий Ілия завідує громами, як колись наш бог Перун. День свят, а тиждень заходу. Перед празниками приготовляються кілька днів скорше. Не велике свято, що в церкві дзвонять. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. свято — СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. свято — Свя́то, -та, -ту і -тові; свя́та, свят Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. свято — СВЯ́ТО¹, а, с. 1. День або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати. Ми святкували Жовтневе свято, Дощик холодний колов голками (Рильський, II, 1960, 5)... Словник української мови в 11 томах