свідкування
СВІДКУВА́ННЯ, я, с., заст.
Дія за знач. свідкува́ти.
[Руфін:] Коли б я був суддею, не впевнявся б на свідкування темного раба, на поклепи Кріспіна або Крусти (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свідкування — свідкува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- свідкування — -я, с., заст. Дія за знач. свідкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свідкування — Свідкува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- свідкування — СВІДКУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. свідкува́ти. [Руфін:] Коли б я був суддею, не впевнявся б на свідкування темного раба, на поклепи Кріспіна або Крусти (Л. Укр., II, 1951, 370). Словник української мови в 11 томах
- свідкування — Свідкува́ння, -ня с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44. Словник української мови Грінченка