свідкування
Свідкува́ння, -ння, -нню, -нням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свідкування — свідкува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- свідкування — -я, с., заст. Дія за знач. свідкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свідкування — СВІДКУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. свідкува́ти. [Руфін:] Коли б я був суддею, не впевнявся б на свідкування темного раба, на поклепи Кріспіна або Крусти (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- свідкування — СВІДКУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. свідкува́ти. [Руфін:] Коли б я був суддею, не впевнявся б на свідкування темного раба, на поклепи Кріспіна або Крусти (Л. Укр., II, 1951, 370). Словник української мови в 11 томах
- свідкування — Свідкува́ння, -ня с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44. Словник української мови Грінченка