1. Словник української мови у 20 томах

світанковий

СВІТА́НКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до світа́нок 1.

Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі (В. Козаченко);

Ми роззулись і пішли берегом босі, хоча ночі стояли холодні, і ноги студила колюча світанкова роса (І. Муратов);

Крізь дим, і вогонь, і негоду в похмурий світанковий час до наших окопів зі сходу пробився моторний баркас (М. Упеник);

* Образно. Література України прийняла до серця світанкові пісні сестри Білорусії (Т. Масенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світанковий — світа́нко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. світанковий — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. світанковий — -а, -е. Прикм. до світанок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. світанковий — ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  5. світанковий — СВІТА́НКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до світа́нок 1. Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі (Коз., Листи.. Словник української мови в 11 томах