світанковий

ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ, ДОСВІТЧА́НИЙ заст. (який передує світанку, відбувається, буває перед світанком). Тягло передранковим холодком (П. Панч); Ліс ще дрімає в передранішній тиші (М. Коцюбинський); І в морозяних полях, У надранній тиші заєць, вийшовши гулять, Стежку-слід залишить (М. Шпак); Ярославна плаче на горожі у Путивлі, в передранній тьмі (Н. Забіла); Стурбовано глянув (Тимко) на малесенькі вікна, за якими чорніла світанкова пітьма (Григорій Тютюнник); Над Одесом вже стояв світовий білуватий туманець (І. Нечуй-Левицький); На березі моря в досвітній імлі метушаться люди (Ю. Яновський); Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (З. Тулуб); Переддосвітня година. Померкає світло зір (А. Кримський); Мрії передсвітні, які ви чарівні! (Леся Українка); Півні крильми червоними махають, оспівуючи досвітковий світ (І. Вирган); Зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світанковий — світа́нко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. світанковий — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. світанковий — -а, -е. Прикм. до світанок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. світанковий — СВІТА́НКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до світа́нок 1. Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі (В. Козаченко); Ми роззулись і пішли берегом босі, хоча ночі стояли холодні, і ноги студила колюча світанкова роса (І. Словник української мови у 20 томах
  5. світанковий — СВІТА́НКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до світа́нок 1. Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі (Коз., Листи.. Словник української мови в 11 томах