1. Словник української мови у 20 томах

світань

СВІТА́НЬ, і, ж., поет.

Те саме, що світа́нок 1.

Жду, коли світань настане, як в далекії літа, і зоря крилом багряним мою пісню привіта (В. Сосюра);

Падав сніг, так, як сьогодні пада, Така ж була світань в засніжених полях (А. Малишко);

Світань підсинює віконця, Іскрились в променях бори... (М. Нагнибіда).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світань — світа́нь іменник жіночого роду поет. Орфографічний словник української мови
  2. світань — -і, ж., поет. Те саме, що світанок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світань — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Словник синонімів української мови
  4. світань — СВІТА́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що світа́нок 1. Жду, коли світань настане, як в далекії літа, і зоря крилом багряним мою пісню привіта (Сос., Щастя.., 1962, 73); Падав сніг, так, як сьогодні пада, Така ж була світань в засніжених полях (Мал., Книга.., 1954, 39). Словник української мови в 11 томах