свіченька

СВІ́ЧЕНЬКА, и, ж.

Пестл. до сві́чка.

Він приснився у сні нерозгаданім, Осяйніш великодної [великодньої] свіченьки (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свіченька — сві́ченька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сві́ченьки Орфографічний словник української мови
  2. свіченька — -и, ж. Пестл. до свічка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свіченька — СВІ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до сві́чка. Він приснився у сні нерозгаданім, Осяйніш великодної [великодньої] свіченьки (Граб., І, 1959, 558). Словник української мови в 11 томах
  4. свіченька — Свічка, -ки ж. 1) ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку. Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ... Словник української мови Грінченка