свічечка
СВІ́ЧЕЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до сві́чка 1–3, 5.
Чом, чом не прийшов, Як я говорила? А у мене цілу нічку Свічечка горіла (з народної пісні);
[Таня:] Давайте, Катю, одсвяткуймо й ми сьогодні ялинку: хай уже одна свічечка й для нас згорить (С. Васильченко);
Над Києвом стояла всепереможна й радісна весна, величезні глейкі бруньки на каштанах .. перетворилися вже на ніжні семилисники й повипускали свічечки майбутніх квітів (Ю. Яновський);
* Образно. [Передерій:] Меласю! Рідна! Свічечка ясна! Мене сама мов світлом ти осяла (І. Кочерга);
* У порівн. Як свічечки, блищали зорі, І місяць весело світив (Л. Глібов);
* Образно. * У порівн. Дід витягає з кишені довгу, мов свічечку, цукерку (М. Стельмах).
Станови́ти сві́чку (сві́чечку) див. станови́ти¹.
◇ (1) Мов сві́чечка (д) див. сві́чка;
(2) Та́нути як сві́чечка (д) див. та́нути.
Значення в інших словниках
- свічечка — сві́чечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сві́чечки Орфографічний словник української мови
- свічечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до свічка 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- свічечка — та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск (на со́нці)). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Фразеологічний словник української мови
- свічечка — СВІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сві́чка 1-3, 5. Чом не прийшов, Як я говорила? А у мене цілу нічку Свічечка горіла (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 92); [Таня:] Давайте, Катю, одсвяткуймо й ми сьогодні ялинку: хай уже одна свічечка й для нас згорить (Вас. Словник української мови в 11 томах
- свічечка — Свіча, -чі ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136. Словник української мови Грінченка