1. Словник української мови Грінченка

свічечка

Свіча, -чі

ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свічечка — сві́чечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сві́чечки Орфографічний словник української мови
  2. свічечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до свічка 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свічечка — СВІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сві́чка 1–3, 5. Чом, чом не прийшов, Як я говорила? А у мене цілу нічку Свічечка горіла (з народної пісні); [Таня:] Давайте, Катю, одсвяткуймо й ми сьогодні ялинку: хай уже одна свічечка й для нас згорить (С. Словник української мови у 20 томах
  4. свічечка — та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск (на со́нці)). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Фразеологічний словник української мови
  5. свічечка — СВІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сві́чка 1-3, 5. Чом не прийшов, Як я говорила? А у мене цілу нічку Свічечка горіла (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 92); [Таня:] Давайте, Катю, одсвяткуймо й ми сьогодні ялинку: хай уже одна свічечка й для нас згорить (Вас. Словник української мови в 11 томах