свічечка

Значення в інших словниках

1. свічечка — сві́чечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сві́чечки Орфографічний словник української мови
2. свічечка — СВІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сві́чка 1–3, 5. Чом, чом не прийшов, Як я говорила? А у мене цілу нічку Свічечка горіла (з народної пісні); [Таня:] Давайте, Катю, одсвяткуймо й ми сьогодні ялинку: хай уже одна свічечка й для нас згорить (С. Словник української мови у 20 томах
3. свічечка — та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск (на со́нці)). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Фразеологічний словник української мови
4. свічечка — СВІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сві́чка 1-3, 5. Чом не прийшов, Як я говорила? А у мене цілу нічку Свічечка горіла (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 92); [Таня:] Давайте, Катю, одсвяткуймо й ми сьогодні ялинку: хай уже одна свічечка й для нас згорить (Вас. Словник української мови в 11 томах
5. свічечка — Свіча, -чі ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136. Словник української мови Грінченка