свічечка

та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск (на со́нці)). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров); Втративши майже всю кров, він (Орлюк) якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко); Скільки вона (Настя) сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок). та́нути як сві́чечка. Танула вона (Настя), як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок).

як (мов, на́че і т. ін.) сві́чка. 1. зі сл. рі́вний, струнки́й і под. Дуже. Олександра стояла, спершись на сапу, рівна, як свічка (М. Коцюбинський); І я знову йшов серед рівних, як свічка, стовбурів, серед пишних кетягів хвої (М. Грушевський); Незабаром прибув дипломат. Сухорлявий і рівний, як свічка (С. Олійник); мов сві́чечка. (2-а дівчина:) Наталочка. Вона ж у нас струнка, мов свічечка (І. Кочерга). 2. зі сл. горі́ти, пала́ти і под. Рівним, високим, яскравим полум’ям; яскраво. Сторожка біля воріт горіла, як свічка, частина селян вбігла вже в будинок (П. Панч).